Де шукати рибу

Отже, ми вже знаємо, яку рибу можна ловити, чому і як. Залишається відповістити на запитання: де, на яких ділянках водойм і рік вона найчастіше тримається в те або інший час доби й року? Знання цього допоможе рибалці вибрати найбільш підходяще місце на березі. Правда, часто буває так, що про вибір місця не доводиться думати. Коли беріг вільний, рибалки звичайно розташовуються там, де він чистий, рівний і ніщо не заважає закидати рибальські снасті. І все-таки рибалкам треба знати особливості того або іншої водойми, його дна, підводну рослинність, зовнішні прикмети "рибних" місць, місця, де є джерела, і інше

Відомо, що взимку в ріках, на плині, риба поводиться більш активно, ніж у стоячій воді, оскільки кисневий режим там краще. Для лову вибирають місця зі слабким і середнім плином, ближче до берегів і на плесах. В озерах, ставках і водоймищах риба збирається й, отже, клює там, де також є плин. А воно буває в місцях упадання рік, річок і струмків там, де вода випливає з водойм. У водоймищах - уздовж по затопленім руслу й по всій акваторії - під час водоскиду через греблю. На каналах - близько шлюзів. Успіх риболовлі забезпечується й гарним знанням біології й звичок риб, від чого залежить правильний вибір місця, часу, снастей і насадок

Житло сома - це глибокі місця, вири, коряжники. Він веде "осілий" спосіб життя. З настанням темряви виходить на полювання, потім вертається у свій "будинок". Рибальські снасті треба ставити поблизу таких місць. Це ж ставиться й до миня. Уклейка, чехоня віддають перевагу верхнім шарам води. Інші риби, такі як лин, карась, "квартирують" на мулистих місцях, щука - у засідці біля заростей трави або очерету, судак - на піщаному й кам'янистому дні

На дрібних піщаних місцях корму мало й дрібна риба не тримається, а виходить, там нема чого робити й хижакові. Однак ночами, увечері й ранком туди заходить у пошуках їжі молодь, залучаючи до себе хижаків. На дрібних місцях риба тримається в рослинності й серед неї. Удень у літню спеку, коли вода в берега сильно прогрівається, риба йде в глибину, а в прохолодний час вертається на мілководдя. Улітку, у жару, коли клювання слабшає, рибу потрібно шукати на ділянках водойм, де є джерела, а також у воді дерева, що де нависли, створюють тінь і де з них у воду падають комахи

Не буває риба на ділянках із сильним плином, де рівне чисте дно, корми немає й жити їй важко. Її потрібно шукати в заводях, у перекатів, каменів, корчів, що затонули дерев, різних виступів, нерівностей дна, у ямах і старих руслах річок. У таких місцях риба відпочиває або, причаївшись, чекає видобуток. Багато риби накопичується під плотами, у мостів, старих паль, пристаней, гребель і водоспадів, де завжди є вкриття й рясний корм. Вона залишає ті місця, де сильно "зацвітає" вода, тобто починають бурхливо розмножуватися й відмирати дрібні водорості. Риби немає й у заболочених місцях - там накопичується велика кількість залишків рослин і інших органічних речовин, при розкладанні яких витрачається багато кисню

Під час спаду води риба почуває занепокоєння й клює погано. Однак у місцях постійних цикличных підйомів і знижень рівнів води вона звикає до змін і клює добре. При підвищенні рівня води риба виходить на мілководдя, на, що заливаються водою місця, де багато різного корму. У сильно зарослому ставку або озері її потрібно шукати на границі водних заростей і чистої води. Риба також тримається й біля острівців рослинності. Улітку після сильних дощів, коли у водойми надходить із ярів брудна вода, а також навесні в повіддя насадку треба закидати на границю мутної й світлої води

Практика показує, що гарне клювання буває в устях річок або струмків. Звичайно риба перебуває нижче устя ріки, що впадає в іншу ріку, і по обидві сторони устя ріки, що впадає в озеро. У невеликих річках рибу треба ловити з берега пологого, насадку закидати до іншого берега, на глибину. Добре вона ловиться в крутого берега ріки, де є вири, а також у підмитого берега. Якщо беріг ріки голий, риби тримається там, де є вкриття: водяні рослини або щось другое.

Є й ще одне відоме правило, дотримання якого сприяє успіху риболовлі. На глибокій річці потрібно ловити там, де вона дрібніше, а на дрібній, - де вона глибше. На широкій річці ловити потрібно, де вона вже, а на вузькій, - де вона ширше. Саме там найбільше накопичується корма, а, отже, і риби

Останнім часом у рибальській літературі з'явився термін "температурний стрибок". Явище, позначене цим терміном, виникає в товщах води при її русі, причому не тільки в ріці, але, що важливо знати, і в закритих водоймах, ставках, озерах. Загальновідомо, що температура води на різній глибині не буває однакової. У дуже жарку сонячну погоду через слабку теплопровідність води добре прогрівається тільки її верхній шар. Тепла вода легше холодної, і в штиль вона тонким шаром розташовується зверху. Різниця температур верхнього й нижнього шарів води і є температурний стрибок. Таких стрибків у тому самому водоймі може бути кілька. На їхній утвір впливають різні фактори: величина водойми, глибина, рельєф дна й берега, а також вітер і, отже, наявність на березі лісонасаджень, схилів і гір, що захищають від нього водойма

Температурний стрибок прямо пов'язаний з кисневим стрибком, вірніше, другий залежить від першого. У тиху погоду, коли вода не перемішується, зміст кисню у воді на різних її рівнях по-різному. У теплу погоду, якщо є вітер, то він жене уздовж водойми або від берега до берега верхній, прогрітий, більш легкий і добре насичений киснем шар, при цьому холодна вода із дна піднімається до поверхні. У тій стороні, куди дме вітер, вода, збагачена киснем, досягає дна. Теплий шар приносить на дно не тільки кисень, але й різний корм із поверхні води. У такому місці й треба шукати рибу

При різкім похолоданні верхній шар остудиться, а нижній буде тепліше, тому в штиль перемішування води йде у вертикальному напрямку; тепла вода піднімається, холодна - опускається. Збагачення киснем іде рівномірно, виходить, і рибу треба шукати по всій водоймі, особливо в місцях годівлі. При похолоданні й вітрі рибу треба шукати не в того берега, куди дме вітер і жене холодну воду, а в протилежного берега

Рибалки, добре обізнані про стан кисневого режиму того або іншої ділянки водойми, завжди можуть визначити, де в цей момент перебуває риба. Удень, коли вода добре насичена киснем повсюдно, риба також перебуває повсюдно й головним чином там, де є корм, місця для вкриття й відпочинку. Увечері, уночі й ранком, коли в нижніх шарах кисню стає менше, риба йде до берега й на дрібні місця: там є й корм і кисень

Восени й узимку там, де немає льоду, кисневий і температурний режим урівноважується по всій товщі води. Верхній шар води, насичений киснем, прохолоджується, стає важким і опускається на дно. І так повторюється доти, поки вся вода не прийме однакову температуру - плюс 4°С. Оскільки вода в нижніх шарах стала важкою, верхній шар, більш холодний, уже не циркулює, а замерзає, перетворюючись у лід. Після льодоставу вступ кисню у воду припиняється й, якщо у водоймі немає джерел, не впадають у нього струмки або річки, риба може загинути від кисневого голодування. У пошуках кисню вона йде до берега, де є очерети й інші рослини, через які у воду надходить кисень. Біля берегів під льодом вода завжди багатше киснем, тут частіше тріскається лід, пропускаючи повітря, сюди надходить збагачена киснем вода із прибережного ґрунту. Якщо є у водоймі джерела або припливи, то їх вода, як правило, затопляє западини й звивини. Там і тримається риба, там її й ловлять. При дефіциті кисню у воді взимку риба часто піднімається до льоду, до лунок, де її також знаходять досвідчені вудильники. Навесні й у відлизі, коли тепла вода надходить під лід і опускається на дно, клювання риби особливо інтенсивний

Кожному рибалці корисно вести спостереження на риболовлі, записувати їх, систематизувати, що дозволить йому нагромадити знання про водойми, про життя риб, рослин і інших водних мешканців

Знання, наприклад, водоростей і водяних рослин дозволить рибалці швидко визначити, де і яка риба в цей момент живе. Рослини служать рибі місцем кладки ікри, засідки для нападу, притулком і кормом. Для багатьох мирних риб вони служать основним кормом. Є риби, які харчуються ними тільки на початку свого життя, а потім переходять на тваринні корми. Інші харчуються рослинами все життя, але не цілий рік. Червоноперка, наприклад, улітку харчується переважно рослинністю, а восени - личинками комара, ручейника й інших комах. Толстолобик поїдає винятково фітопланктон, мікроводорості, білий амур - вищу рослинність, причому не тільки водну, але й наземну, вистрибуючи з води й вистачаючи звисаючу гілку дерева або іншої рослини. Амур уживає в їжу элодею, яку інші риби уникають. Багато водяні рослини, що не поїдаються тверді, також залучають риб, на них вони збирають пасущихся різних молюсків, личинок, рачків. У таких заростях можна піймати щук, судака, окуня, настовбурчуючи. А також коропа, сазана, ляща, карася, плотву, язя, червоноперку й усяку іншу рибу. Особливо риби люблять триматися в заростях рдеста, урути, рогоза. Ці рослини виділяють багато кисню й самі служать їжею водним організмам і рибі